про компанію | послуги | порядок звернення | мапа

 
279-04-96
278-50-31

- проведення судових експертиз
- оцінка майна та майнових прав
- консалтинг з експертних питань
- юридичні послуги

Судова економічна експертиза

Судова автотехнічна експертиза

Судова автотоварознавча експертиза

Дослідження судового медика

Психологічні дослідження

Будівельно-технічна експертиза

Пожежно-технічна експертиза

Експертна оцінка майна

АВТОТЕХНІЧНА ЕКСПЕРТИЗА

- Дослідження обставин дорожньо-транспортної пригоди;
- Дослідження технічного стану транспортних засобів;
- Транспортно-трасологічні дослідження;
- Визначення швидкості автомобіля по пошкодженням.

Експерти:

Байков Валерій Павлович – судовий автотехнічний експерт
освіта: вища технічна, кандидат технічних наук, доцент
спеціальність: 10.1 „Дослідження обставин ДТП”; 10.4. „Транспортно-трасологічні дослідження”
співавтор методики „Спосіб визначення швидкостей руху транспортних засобів при зіткненні”
стаж експертної роботи з 1999р.
свідоцтво судового експерта: №618 від 29.03.2000р.

Бородай Марк Овсійович – судовий автотехнічний експерт
освіта: вища технічна,
спеціальність: 10.2 „Дослідження технічного стану транспортних засобів”
має спеціальну підготовку в галузі конструкцій та діагностики систем керування транспортних засобів
стаж експертної роботи з 1994р.
свідоцтво судового експерта: №972 від 07.04.2006р.

Зелінський Василь Лаврентійович – судовий автотехнічний експерт
освіта: вища технічна, інженер-механік
кваліфікація: судовий автотехічний експерт
спеціальність: 10.1 „дослідження обставин ДТП”
стаж експертної роботи з 1982р.
свідоцтво судового експерта: №1048 від 27.10.2006р.

Кононенко Олег Васильович – судовий автотехнічний експерт
освіта: вища технічна
спеціальність: 10.1 „Дослідження обставин ДТП”; 10.2 „Дослідження технічного стан транспортних засобів”; 10.4. „Транспортно-трасологічні дослідження”
стаж експертної роботи з 1990р.
свідоцтво судового експерта: №822 від 22.11.2006р.

Янішевський Сергій Володимирович – судовий автотехнічний експерт
освіта: вища технічна, кандидат технічних наук, доцент
спеціальність: 10.1 „Дослідження обставин ДТП”; 10.4. „Транспортно-трасологічні дослідження”
стаж експертної роботи з 1994р.
свідоцтво судового експерта: №411 від 06.02.1996р.

106. Головними завданнями автотехнічної експертизи є:
106.1. Установлення несправностей транспортного засобу (далі - ТЗ), які загрожували безпеці руху, причин їх утворення та часу виникнення (до дорожньо-транспортної пригоди (далі - ДТП) чи внаслідок неї або після неї), можливості виявлення несправності звичайно застосованими методами контролю за технічним станом ТЗ; визначення механізму впливу несправності на виникнення та розвиток пригоди.
106.2. Установлення механізму ДТП та її елементів: швидкості руху (при наявності слідів гальмування та за пошкодженнями), гальмового та зупинного шляхів, траєкторії руху, віддалі, пройденої ТЗ за певні проміжки часу, та інших просторово-динамічних характеристик пригоди.
106.3. Установлення відповідності дій водія ТЗ в даній дорожній ситуації технічним вимогам Правил дорожнього руху, наявності у водія технічної можливості запобігти пригоді з моменту виникнення небезпеки, відповідності з технічної точки зору дій водія вимогам Правил дорожнього руху, а також встановлення причинно-наслідкового зв'язку між діями водія та ДТП.
Коли експерт вважає, що небезпека для руху виникла не в той момент, який зазначено в постанові (ухвалі) про призначення експертизи, він має вказати мотиви незгоди з позицією слідчого (суду) і дати відповідні варіанти розв'язання поставленого питання.
Перед автотехнічною експертизою можуть бути поставлені й інші завдання, вирішення яких пов'язане з дослідженням технічного стану ТЗ, дорожньої обстановки і дій учасників дорожньої події.

Орієнтовний перелік вирішуваних питань
До пункту 106.1.
Які несправності, виходячи з вимог Правил дорожнього руху до технічного стану ТЗ, мала (мав) система (механізм, вузол, агрегат) даного ТЗ?
Чи є в досліджуваному ТЗ несправності, які могли бути технічною причиною виникнення ДТП?
Коли, відносно моменту ДТП, її настання чи в процесі її розвитку, виникли дані несправності?
Яка причина відмови даного механізму, системи (рульового управління, гальмової системи та ін.) ТЗ?
Чи мав водій можливість виявити несправність до моменту ДТП?
Чи мав водій технічну можливість запобігти пригоді при наявності даної несправності?

До пункту 106.2.
Якою була швидкість ТЗ у різні моменти розвитку ДТП (якщо сліди різної довжини або перериваються, на це слід указати)?
Яка була швидкість ТЗ з урахуванням пошкоджень, які він отримав при зіткненні?
Яка максимально припустима швидкість ТЗ за умови даної видимості дороги (зазначається, якою була видимість дороги)?
Яка максимально припустима швидкість ТЗ на закругленні дороги даного радіуса?
Яка найменша безпечна дистанція між ТЗ в умовах даної дорожньої обстановки?
Яка відстань необхідна для безпечного обгону попутного ТЗ в умовах даної дорожньої обстановки?
Який гальмовий та (або) зупинний шлях ТЗ за певної швидкості його руху в умовах даної дорожньої обстановки?

До пункту 106.3.
Як повинен був діяти водій в даній дорожній обстановці, згідно з технічними вимогами Правил дорожнього руху?
Чи мав водій технічну можливість запобігти наїзду з моменту виникнення небезпеки для руху або з моменту виявлення перешкоди для руху?
Чи відповідали дії водія технічним вимогам Правил дорожнього руху?
Чи були з технічної точки зору дії водія ТЗ у причинному зв'язку з виникненням ДТП?

До пунктів 106.2 і 106.3.
З якою швидкістю рухався ТЗ? Якщо ця швидкість перевищувала встановлені обмеження (зазначається, які саме), то чи мав водій технічну можливість уникнути контакту з перешкодою (зазначається, якою саме), якщо ця швидкість не перевищувала припустиму?
Чи мав водій технічну можливість шляхом екстреного гальмування зупинити ТЗ з моменту виникнення небезпеки для руху (указується момент виникнення небезпеки), не доїжджаючи до перешкоди (пішохода)?

107. У постанові (ухвалі) про призначення автотехнічної експертизи повинні бути зазначені дані про параметри і стан дорожньої обстановки, дорожнього покриття та обставини щодо дій учасників події, з яких має виходити експерт при проведенні досліджень (вихідні дані).
При призначенні експертизи обставин ДТП (пп. 95.2-95.3) необхідно, зокрема, вказувати: тип покриття дороги (асфальт, ґрунтова тощо), його стан (сухе, мокре, ожеледиця та ін.), ширину проїзної частини, наявність і величину ухилів, наявність дорожніх знаків і розміток у районі ДТП, технічний стан ТЗ та його завантаженість; видимість і оглядовість дороги з місця водія, а в умовах обмеженої видимості - ще й видимість перешкоди; розташування ТЗ по ширині дороги, швидкість його руху ; момент виникнення небезпеки для руху; відстань, яку подолав пішохід з моменту виникнення небезпеки для руху до моменту наїзду, швидкість руху пішохода або час його руху з моменту виникнення небезпеки до моменту наїзду; чи застосовував водій термінове гальмування і якщо застосовував, то яка довжина сліду гальмування до задніх коліс автомобіля (якщо сліди розташовані на ділянках дороги з різним покриттям, наприклад на проїзній частині й узбіччі, потрібно зазначити довжину сліду окремо на кожній з ділянок); місце наїзду відносно слідів гальмування (яку відстань пройшов ТЗ у стані гальмування до наїзду чи після наїзду на пішохода; якою частиною ТЗ контактував з пішоходом або якими частинами зіткнулись транспортні засоби; якщо ТЗ після залишення сліду гальмування до його остаточної зупинки рухався накатом, то яку відстань він пройшов у цьому стані)?
Якщо ДТП скоїв водій мотоцикла, крім того, зазначається: ручним та ножним гальмом чи одним з них (яким саме) гальмував водій; якщо на мотоциклі з коляскою був один пасажир, то де він перебував (у колясці чи на задньому сидінні); якщо мотоцикл без коляски рухався в перекинутому стані, залишаючи сліди на дорозі, - то відстань, на яку він перемістився в такому стані.

108. Якщо призначається експертиза технічного стану ТЗ (п. 95.1), у постанові (ухвалі) достатньо викласти фабулу справи і обставини, які стосуються особливостей об'єкта дослідження, знання яких може мати значення для експерта, наприклад, чи експлуатувався ТЗ після події; у якому стані перебували деталі (вузли), сполучені з деталями (вузлами), що досліджуються, тощо.

109. Якщо до моменту призначення експертизи слідчому (суду) не вдалося усунути протиріччя у вихідних даних, що були в справі, він має право зазначити в постанові (ухвалі) варіанти їх значень і отримати висновки щодо кожного з них.

110. Слідчий не має права вимагати від експерта, щоб той самостійно вибирав зі справи вихідні дані для проведення експертизи. Разом з тим слідчий може поставити перед експертом питання про технічну спроможність (неспроможність) тих чи інших даних, які є у справі.

111. Разом з постановою (ухвалою) про призначення експертизи експертові за потребою надаються всі матеріали кримінальної, цивільної, господарчої, адміністративної справи. Якщо слідчий (суд) не може направити експертові всі матеріали справи, він повинен надати: протокол огляду місця події разом зі схемою та іншими додатками; протокол огляду ТЗ; протокол відтворення обстановки і обставин події.

Транспортно-трасологічна експертиза

112. Головним завданням транспортно-трасологічної експертизи є:
ідентифікація за слідами, залишеними ТЗ, певного його екземпляра або установлення його типу, моделі;
визначення взаємного розташування ТЗ в момент їх контактування; визначення місця зіткнення ТЗ і місця наїзду на перешкоду (пішохода), установлення механізму утворення слідів;
розташування ТЗ відносно проїзної частини на момент контактування. Вирішення цих завдань здійснюється шляхом дослідження слідів, виявлених на місці ДТП, пошкоджень транспортних засобів.
Тому призначати транспортно-трасологічну експертизу доцільно лише тоді, коли є можливість надати експертові об'єкти, які перебували в контакті, або матеріали справи, у яких зафіксовано сліди.

Орієнтовний перелік вирішуваних питань
Чи залишені певні сліди (указуються, які саме і на чому) ходовими частинами (колесами, шинами, гусеницями тощо) даного ТЗ?
Який механізм контактування ТЗ?
Чи залишені сліди певними частинами даного ТЗ, що виступають?
До якого типу (марки, моделі) належить ТЗ, яким залишено дані сліди?
Якими були взаємне розташування транспортних засобів під час їх зіткнення?
Яким було взаємне розташування ТЗ і перешкоди (пішохода) під час наїзду на останню (останнього)?
Який механізм контактування пішохода та ТЗ?
Хто з осіб, які перебували в ТЗ під час ДТП (вказуються прізвища, ім'я та по батькові осіб), перебував за кермом?
Який з транспортних засобів під час їх зіткнення стояв, а який рухався?
На якому місці дороги сталося зіткнення транспортних засобів (наїзд на пішохода)?
Який механізм утворення слідів (удар, ковзання тощо)?
У якому напрямку відносно слідосприймальної поверхні рухався ТЗ?

113. Для вирішення зазначених питань експертові надаються самі слідоутворювальні об'єкти (шини, деталі, що виступають, тощо) або експериментальні зліпки цих об'єктів (експериментальні відбитки шин на папері); предмети, на яких залишились сліди зазначених об'єктів, або зліпки (масштабні фотознімки) цих слідів, а також протоколи огляду місця події з усіма додатками до них. Якщо досліджуються сліди ТЗ на одязі (взутті) потерпілого, надається також акт судово-медичного дослідження пошкоджень на його тілі.

 

Науково-методичні рекомендації з питань підготовки матеріалів та призначення судових експертиз, Наказ Міністерства юстиції України, 08.10.98 N 53/5 ( z0705-98)

 

 

  © Центр правової допомоги «Правозахист», 2007
01004 м. Київ, вул. Пушкінська 32-б
тел./факс:+38 (044) 278-50-31, тел.: +38 (044) 279-04-96
e-mail: info@pravozahyst.com.ua, pravozahyst@mail.ru