|
|
ПСИХОЛОГІЧНІ ДОСЛІДЖЕННЯ
- Психологічне дослідження наявності моральних страждань
- Визначення розміру компенсації завданої моральної шкоди у грошовому еквіваленті
Линник Світлана Володимирівна – судовий експерт-психолог,
1-ий клас
освіта: вища психологічна
спеціальність: 14.1 „Психологічні дослідження”
стаж експертної роботи з 1992р.
свідоцтво судового експерта: №650 від 08.12.2000р.
148. Психологічна експертиза встановлює ті особливості психічної діяльності
та такі їх прояви в поведінці особи, які мають юридичне значення та викликають
певні правові наслідки.
149. Психологічна експертиза призначається на стадії попереднього та судового
слідства у карних та цивільних справах. Об'єктом експертизи є психічно здорові
особи (підозрювані, обвинувачені, свідки, потерпілі, позивачі, відповідачі:
малолітні; неповнолітні; дорослого та похилого віку).
150. Психологічна експертиза також може бути часткою комплексного експертного
дослідження, якщо в слідства чи суду виникають питання, вирішення яких потребує
синтезування спеціальних знань з різних галузей науки (психолого-психіатрична
експертиза, психолого-медико-психіатрична, медико-психологічна та психолого-автотехнічна
експертиза). До цього переліку належать також психолого-почеркознавча експертиза
та психолого-лінгвістична експертиза, що перебувають наразі в стадії наукової
розробки.
151. Головним завданням психологічної експертизи є визначення у підекспертної
особи: - індивідуально-психологічних особливостей, рис характеру, провідних
якостей особистості; мотивотвірних чинників психічного життя і поведінки; -
емоційних реакцій та станів; - закономірностей перебігу психічних процесів,
рівня їхнього розвитку та індивідуальних її властивостей.
152. При проведені судових психологічних експертиз використовуються загальновідомі
в науковій практиці психологічні методики та їх авторські модифікації, що пройшли
апробацію та відбираються з урахуванням специфіки судових експертних досліджень
і конкретних питань, поставлених перед психологічною експертизою.
Орієнтовний перелік вирішуваних питань
Які індивідуально-психологічні особливості має підекспертна особа?
Чи має підекспертна особа індивідуально-психологічні особливості, які суттєво
вплинули на характер її протиправних дій або злочину чи злочинної діяльності
(зазначається, що саме має значення для суду чи слідства: підвищена агресивність,
підкореність, жорстокість, нерішучість, етичні орієнтації, соціальні установки,
мотиваційна сфера)?
Які психологічні особисті якості та провідні мотиваційні чинники поведінки має
підекспертна особа? У якому зв'язку вони перебувають з обставинами, що досліджуються
у справі? Чи могли індивідуально-психологічні особливості підекспертної особи
суттєво вплинути на її поведінку під час скоєння нею протиправних дій (або злочину)?
Який індивідуально-рольовий статус має підекспертний у злочинній групі (лідер,
підвладний, ведений тощо) і чи це зумовлено його індивідуально-психологічними
властивостями та особливостями соціально-психологічної структури злочинної групи
(злочинного угруповання)?
Які особливості мають психологічні чинники сексуально-насильницької поведінки
підекспертного (у справах про статеві злочини)?
Чи має підекспертна особа індивідуально-психологічні особливості, що суттєво
вплинули на характер її показань у справі?
Яким чином сімейна ситуація, індивідуально-психологічні особливості батьків(
зазначити, якщо треба, одного чи обох з них), особливості їх виховної поведінки
впливають на емоційний стан, психічний розвиток та відчуття благополуччя дитини?
Яким чином можуть вплинути умови виховання кожного з батьків на психологічний
стан та розвиток дитини?
Чи має залежність оцінка сімейної ситуації дитиною від впливу з боку батьків
та інших дорослих?
Чи має підекспертна особа зміни в емоційному стані, індивідуально-психологічних
проявах, які перешкоджають активному соціальному функціонуванню її як особистості
і виникли внаслідок впливу певних обставин (зазначити обставини: безпідставне
обвинувачення, незаконне позбавлення волі, наклеп, образа, заподіяння шкоди
її громадським інтересам тощо)?
Чи є ситуація, що досліджується за справою, психотравмувальною для Н (зазначаються
прізвище, ім'я та по батькові)? Якщо так, то чи завдані Н (зазначаються прізвище,
ім'я та по батькові) страждання (моральна шкода)?
Чи спричинені Н (зазначаються прізвище, ім'я та по батькові) страждання (моральна
шкода) за умов ситуації (зазначаються умови ситуації), що досліджуються у справі?
Якщо Н (зазначаються прізвище, ім'я та по батькові) завдані страждання (моральна
шкода), який можливий розмір становить грошова компенсація за завдані страждання
Н (моральної шкоди)?
Чи спроможна підекспертна особа, з урахуванням її вікових особливостей, емоційного
стану, індивідуально-психологічних властивостей, рівня розумового розвитку та
умов мікросоціального середовища (залежність, погроза, омана тощо), усвідомлювати
реальний зміст власних дій та в повній мірі свідомо керувати ними і передбачати
їх наслідки?
Чи здатна підекспертна особа, з урахуванням її емоційного стану, індивідуально-психологічних
особливостей та рівня розумового розвитку, правильно сприймати обставини, що
мають значення у справі, і давати про них відповідні показання?
Чи мали суттєвий вплив індивідуально-психологічні особливості та емоційний стан
підекспертної особи на її поведінку в аварійній ситуації (у справах щодо управління
транспортом або механізмами й автоматизованими системами на виробництві тощо)?
Чи перебувала підекспертна особа на момент скоєння протиправних дій в емоційному
стані (і в якому саме (сильний страх, пригніченість, розгубленість, відчай,
емоційний стрес, фрустрація тощо), що суттєво вплинув на її свідомість і поведінку
(або, згідно зі справою, на діяльність, виконання професійних обов'язків)?
Чи перебувала підекспертна особа в стані вираженого емоційного збудження або
емоційного напруження, що можуть розглядатися як психологічна підстава стану
сильного душевного хвилювання?
Чи перебувала підекспертна особа на момент скоєння протиправних дій у стані
фізіологічного афекту як психологічної підстави сильного душевного хвилювання?
У якому емоційному стані перебувала підекспертна особа в період, який передував
її самогубству?
Чи виник емоційний стан підекспертної особи в період, який передував її самогубству,
унаслідок дій обвинуваченого (зазначити: насильство, дії, які кваліфікуються
як погрози, жорстоке ставлення чи систематичне приниження людської гідності
тощо)?
Чи здатна підекспертна особа, виходячи з рівня її розумового розвитку, індивідуально-психологічних
особливостей і емоційного стану, правильно розуміти характер та значення скоюваних
з нею дій та здійснювати опір (у справах про статеві злочини)?
Чи здатна підекспертна особа, з урахуванням рівня її розумового розвитку та
індивідуально-психологічних особливостей, розуміти характер та фактичний зміст
власних дій, керувати ними та передбачати їх наслідки?
Чи має підекспертна особа відхилення у психічному розвитку, які не є виявами
психічного захворювання? Якщо має, то якими саме є їх ознаки?
Чи вплинули (і яким чином) індивідуальні властивості психічних процесів підекспертної
особи (указати залежно від того, що має значення у справі: пам'ять, увага, сприймання,
мислення, особливості емоційних реакцій) чи функціонування сенсорних процесів
(зір, слух, нюх тощо) на адекватність сприйняття нею особливостей та змісту
ситуації (зазначити наявні ознаки ситуації, що досліджується у справі), на їх
відтворення у показаннях?
Відповідно до особливостей конкретних обставин справи, що досліджується слідством
або судом, при консультуванні з експертом питання, вирішувані психологічною
експертизою, компонуються у доцільні для справи блоки.
Перелік питань до справ про визнання угоди недійсною:
Які індивідуально-психологічні особливості має гр.Н. (зазначаються прізвище,
ім'я та по батькові)?
Яка особистісна значимість для гр.Н. обставин, за яких була укладена угода?
У якому емоційному стані був (була) гр.Н. під час звершення дії укладання угоди?
Чи здатним був (була) гр.Н, з урахуванням визначених обставин, повною мірою
вільно та усвідомлено приймати рішення та реалізовувати його своїми діями?
Чи здатний був (була) гр.Н, з урахуванням визначених обставин, усвідомлювати
- і в якій мірі - фактичний зміст власних дій та їх наслідків?
Чи здатний був (була) гр.Н. у повній мірі прогнозувати наслідки власних дій?
Чи здатний був (була) гр.Н. у повній мірі усвідомлено приймати рішення, адекватне
ситуації, та в повній мірі усвідомлено реалізовувати його?
153. Для проведення дослідження суд або слідство надає експертові можливість
психологічного обстеження підекспертного та матеріали справи. Необхідно (з огляду
на вік підекспертного та конкретні питання, поставлені перед експертизою) надати:
медичну документацію, особову справу, шкільні характеристики і характеристики
з місця роботи, свідчення співучнів, педагогів, колег, друзів, знайомих, родичів
та інших людей, з якими підекспертний близько спілкувався. У свідченнях рідних
та близьких повинні бути відображені особливості його розвитку та поведінки,
умов життя, оточення, притаманні йому схильності, захоплення, інтереси. За наявності
потрібно надати щоденники, листи, зразки творчості підекспертного.
154. Особливу увагу слід приділити свідченням або відомостям про особливості
поведінки підекспертного у проблемних ситуаціях (конфлікти, покарання, втрати
тощо) та свідченням про особливості його емоційного стану в обставинах, що цікавлять
суд та слідство (безпосередньо у момент подій, що досліджуються у справі, у
час, що передував подіям, а також після їх завершення).
155. Психологічна експертиза може бути об'єктивною лише за умов автентичних
показань, тобто таких, які не залежать від будь-якого стороннього впливу або
примусу.
Науково-методичні рекомендації з питань підготовки матеріалів
та призначення судових експертиз, Наказ Міністерства юстиції України, 08.10.98
N 53/5 ( z0705-98)
|
 |
